
Ліга Націй була першою в історії міжурядовою організацією, створеною з метою підтримання миру у світі та запобігання новим війнам. Вона виникла після Першої світової війни як смілива ідеалістична спроба встановити новий порядок на міжнародній арені.
Офіційною датою заснування Ліги вважається 10 січня 1920 року, коли набув чинності Версальський договір — той самий, який завершив Першу світову війну. Ініціатором створення організації став президент США Вудро Вільсон, який прагнув побудувати систему колективної безпеки, де спори між державами вирішувалися б мирним шляхом. Проте іронія полягала в тому, що Сполучені Штати так і не приєдналися до Ліги через опір Сенату, що суттєво підірвало авторитет організації.
Штаб-квартира Ліги Націй розташовувалася в Женеві (Швейцарія) — країні, яка асоціювалася з нейтралітетом. Організаційна структура включала Генеральну Асамблею (усі країни-учасниці), Раду (виконавчий орган) та Постійний секретаріат. Згодом до Ліги приєдналося 58 держав, але деякі з них згодом вийшли, в залежності від політичної ситуації.
Основними завданнями Ліги були: роззброєння, попередження воєн шляхом колективної безпеки, вирішення суперечок через арбітраж, а також захист прав меншин, охорона праці, охорона здоров’я тощо.
Однак, попри благородні цілі, Ліга Націй зіткнулася з численними труднощами. Вона не мала власної армії чи механізмів примусу — покладалася лише на економічні санкції та моральний тиск. У 1930-х роках стали очевидними її слабкі сторони: Ліга не змогла ефективно відреагувати на захоплення Японією Маньчжурії (1931), вторгнення Італії в Ефіопію (1935) та агресивні дії нацистської Німеччини.
Однією з головних проблем була відсутність участі ключових світових гравців, зокрема США. Крім того, рішення в Лізі приймалися одноголосно, що ускладнювало оперативне реагування на кризи.
З початком Другої світової війни в 1939 році Ліга фактично перестала діяти. Її офіційно розпустили 18 квітня 1946 року, передавши функції новоствореній Організації Об’єднаних Націй (ООН), яка засвоїла уроки попередниці та отримала ширші повноваження.
Хоча Ліга Націй не досягла головної мети — запобігти новій світовій війні — вона залишила важливу спадщину. Її створення стало першим кроком до формування міжнародної системи співпраці та дипломатії, яка надалі була реалізована в рамках ООН.