Місяць — штучний об’єкт?
Століттями людство з подивом дивилося на Місяць, використовуючи його для навігації, вимірювання часу та натхнення. Але що, якби наш найближчий небесний сусід був не природним тілом, а штучним об’єктом? Теорія про те, що Місяць може бути створений розумною цивілізацією, вже десятиліттями привертає увагу вчених і любителів загадок.
Ідея “штучного Місяця” з’явилася у 1970-х роках, коли радянські науковці Михайло Васін і Олександр Щербаков опублікували статтю, де припустили, що Місяць може бути порожнистою структурою, створеною високорозвиненою цивілізацією. Вони вказали на кілька незрозумілих фактів: майже ідеальну орбіту, дивну густину та незвичайні сейсмічні дані, зафіксовані під час місій “Аполлон”. Коли астронавти підірвали невеликі вибухові заряди, Місяць, за словами вчених, “зазвучав, як дзвін” — цей факт став підґрунтям для гіпотези про порожнину всередині.
Прихильники теорії також звертають увагу на “випадкове” співвідношення розмірів Місяця та Сонця. Його діаметр у 400 разів менший, але він у 400 разів ближчий до Землі — саме тому вони виглядають однаковими на небі. Дехто вважає, що така точність не може бути випадковою. Інші наголошують, що орбіта Місяця майже ідеально колова, а його зворотний бік має товстішу кору — наче це зроблено спеціально для стабільності.
Скептики, звісно, відкидають подібні твердження. Сучасні дані показують, що Місяць не порожнистий, а має невелике металеве ядро. Його орбіта та склад добре пояснюються “гіпотезою гігантського зіткнення” — за нею, Місяць утворився після удару об Землю планети розміром із Марс.
І все ж теорія про штучний Місяць не зникає. Вона поєднує науку, таємницю і фантазію — змушуючи людей знову замислитись, наскільки ми справді розуміємо свій Всесвіт. Незалежно від походження, Місяць залишається одним із найзагадковіших і найчарівніших об’єктів нічного неба.
