
MP3 (MPEG-1 Audio Layer 3) — це один із найпоширеніших форматів стиснення аудіо. Розроблений наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років Інститутом Фраунгофера в Німеччині, MP3 змінив спосіб зберігання та обміну музикою.
MP3 використовує алгоритм із втратою якості, що означає видалення частини аудіоданих, які менш помітні людському вуху. Це дозволяє MP3-файлам бути значно меншими за розміром, ніж нестиснені формати, такі як WAV, що робить їх зручними для зберігання та передачі.
Рівень стиснення визначається бітрейтом, який вимірюється в кілобітах на секунду (kbps). Стандартний MP3-файл зазвичай має бітрейт від 128 kbps до 320 kbps: чим вищий бітрейт, тим краща якість звуку, але й більший розмір файлу.
У кінці 1990-х і на початку 2000-х MP3 став домінуючим форматом цифрової музики. Він сприяв розвитку онлайн-платформ для обміну музикою, однорангових (P2P) мереж і портативних MP3-плеєрів, таких як Apple iPod. Це значно вплинуло на музичну індустрію, змінивши способи поширення та споживання музики.
Хоча потокові сервіси стали основним способом прослуховування музики, MP3 залишається популярним через свою універсальність і широку підтримку. Він і досі є надійним вибором для зберігання та розповсюдження цифрового аудіо.