Таємниця статуетки Оскара: прихований зв’язок з богом Сокаром
Мало хто знає, що найпрестижніша кінопремія світу — «Оскар» — може приховувати таємницю, яка сягає далеко за межі Голлівуду. За блиском золотої статуетки, про яку мріють актори всього світу, стоїть схожість із давньоєгипетським богом Сокаром — божеством підземного світу, відродження та творчої енергії.
Сокар зображався як чоловік із головою сокола, який стоїть прямо та тримає в руках жезл — символ сили та зв’язку з богами. Якщо уважно придивитися до статуетки Оскара — її витягнена постать, спокійна поза, меч у руках — подібність стає майже очевидною. Деякі історики вважають, що творці нагороди могли підсвідомо наслідувати давній сакральний образ.
Статуетка стоїть на котушці плівки, подібно до того, як Сокар стояв на межі життя і смерті — між видимим і невидимим світом. Її золоте покриття нагадує сяйво єгипетського сонця — символ безсмертя й просвітлення. У Стародавньому Єгипті золото вважалося плоттю богів, матерією вічності. У цьому сенсі Оскар — не просто нагорода, а сучасний талісман слави, що обіцяє творцеві вічну пам’ять.
Кажуть, що на початку ХХ століття, коли після відкриття гробниці Тутанхамона Захід був зачарований єгипетським мистецтвом, саме тоді дизайнери першого Оскара могли натрапити на цей архетип. Статуетки богів — стрункі, статичні, величні — заполонили музеї Європи й Америки. І можливо, неусвідомлено вони створили не просто нагороду, а образ, який несе у собі енергію стародавніх символів — того, хто благословляє митців і охороняє їхню творчість.
Тож кожен актор, який тримає в руках Оскар, підіймає не лише знак кінематографічної перемоги, а й відлуння вічності — тихий діалог між сучасним художником і божественним натхненням. Можливо, Оскар — це не просто трофей, а нагадування про те, що мистецтво, як і сонце, ніколи не гине — воно лише перероджується, як колись Сокар вів душі творців у нескінченному колі життя.
