Після ядерних катастроф, таких як Чорнобиль і Фукусіма, поля підсолнухів стали несподіваним інструментом у відновленні довкілля. Чому ж ці яскраві золоті рослини висаджують у зонах радіаційного забруднення?
Підсолнухи володіють унікальною здатністю, що зветься фіторемедіація — процес, за якого рослини поглинають забруднювачі з ґрунту та води. Зокрема, підсолнухи можуть витягати радіоактивні елементи, такі як цезій‑137 і стронцій‑90, що поширені у районах, уражених радіацією. Коріння вбирає ці ізотопи, накопичуючи їх у листі та стеблах. Після збирання заражені рослини безпечно утилізують, поступово знижуючи рівень радіації в навколишньому середовищі.
Метод не є повним вирішенням проблеми, але пропонує недорогий і природний спосіб підтримати дезактивацію. Підсолнухи швидко ростуть, терплять бідні ґрунти та ефективно покривають великі площі. Крім наукової ролі, вони мають і символічне значення — приносять надію й життя в місця, що колись позначалися катастрофою.
Висаджуючи підсолнухи, громади не просто очищують землю — вони вкорінюють стійкість, по одному цвіту за раз.