GBU-57: Найпотужніша бомба для бункерів
GBU-57 Massive Ordnance Penetrator (MOP) — це одна з найпотужніших неядерних бомб, коли-небудь створених Сполученими Штатами. Розроблена для знищення глибоко розташованих і укріплених ворожих об’єктів, ця бомба вагою 13,6 тонн стала безпрецедентним інструментом для ураження підземних бункерів, центрів управління та сховищ зброї, захищених товстими шарами бетону й породи.
Відповідь на нові загрози
Необхідність створення GBU-57 виникла на тлі появи надзахищених підземних об’єктів у країнах, як-от Північна Корея та Іран. Традиційні авіабомби, такі як GBU-28, вже не могли гарантувати ефективне знищення подібних цілей. У відповідь Пентагон спільно з Boeing та Defense Threat Reduction Agency розпочав розробку надзброї з потужним проникаючим ефектом.
Конструкція та можливості
GBU-57 важить понад 30 000 фунтів і може бути скинута з таких стратегічних бомбардувальників, як B-2 Spirit, а в майбутньому — з B-21 Raider. Її довжина становить близько 6,2 метра, а бойова частина містить понад 2 400 кг вибухівки. Завдяки системі наведення GPS, бомба здатна точно вражати цілі з великої висоти.
Однак головна особливість MOP — її здатність пробивати до 60 метрів армованого бетону. Це дає змогу знищувати цілі, які раніше вважалися недосяжними.
Випробування і бойове застосування
З початку розробки у 2000-х роках GBU-57 пройшла серію випробувань. Інформація про бойове застосування засекречена, однак вже сам факт її існування виконує стримуючу функцію. США мають обмежений арсенал цих бомб на випадок надзвичайних сценаріїв, де потрібне точне і надзвичайно руйнівне ураження.
Стратегічне значення
GBU-57 відображає зміну стратегії у сучасній війні: чим більше противники ховають критично важливі об’єкти під землею, тим більш актуальними стають надпроникні боєприпаси. Ця бомба не просто засіб ураження, а геополітичне попередження — жоден об’єкт не є достатньо глибоко захованим.
Моральний і геополітичний вимір
Незважаючи на те, що GBU-57 — це неядерна зброя, її руйнівна потужність та стратегічний вплив майже наближають її до ядерного рівня. Її використання матиме серйозні наслідки для міжнародної безпеки. Тому вона розглядається як крайній засіб — зброя, що існує для стримування, а не для щоденного використання.
