Еволюція НАТО: Від заснування до глобального впливу
Організація Північноатлантичного договору (НАТО) була заснована 4 квітня 1949 року як військовий альянс для протидії зростаючому впливу Радянського Союзу після Другої світової війни. Дванадцять країн, включаючи США, Канаду та кілька західноєвропейських держав, підписали Північноатлантичний договір, зобов’язавшись спільно захищатися у разі нападу.
Під час Холодної війни НАТО відігравало ключову роль у стримуванні радянської експансії. Альянс запровадив колективні оборонні стратегії та підтримував значну військову присутність у Європі. У 1955 році створення Організації Варшавського договору Радянським Союзом та його союзниками ще більше закріпило розподіл між Сходом і Заходом.
Після завершення Холодної війни у 1991 році роль НАТО змінилася. Альянс почав брати участь у миротворчих місіях, врегулюванні конфліктів і боротьбі з тероризмом. Він розширив своє членство, прийнявши до складу колишні країни Східного блоку, такі як Польща, Угорщина та Чехія у 1999 році.
У XXI столітті НАТО адаптується до нових глобальних викликів, зокрема кібератак і тероризму. Альянс очолював операції в Афганістані та реагував на кризи в Лівії та на Балканах. Сьогодні НАТО продовжує розвиватися, забезпечуючи безпеку та стабільність своїх членів, одночасно стикаючись із сучасними геополітичними загрозами.
