Коли мова заходить про метрополітен, глибина – це не лише інженерний виклик, а й результат поєднання географічних, геологічних та історичних чинників. Найглибшою станцією метро у світі є «Арсенальна» в Києві, Україна. Відкрита у 1960 році, вона розташована приблизно на 105,5 метра (346 футів) під землею. Така глибина була необхідною через пагорбистий рельєф Києва та близькість річки Дніпро, що вимагало прокладати тунелі глибоко під поверхнею, щоб уникнути проникнення води.
Дістатися до платформ «Арсенальної» — це унікальний досвід для пасажирів. Дві з найдовших ескалаторних ліній у світі — поїздка на кожній триває близько п’яти хвилин — перевозять пасажирів крізь товщу ґрунту та порід. Дизайн станції відображає радянський стиль того часу, з доволі стриманим оформленням у порівнянні з пишними станціями московського метро.
Цікаво, що глибокі станції метро, як-от «Арсенальна», також можуть виконувати функцію бомбосховищ. Цю роль вони відігравали у різні періоди історії, зокрема й нещодавно. До інших глибоких станцій світу належать «Адміралтейська» у Санкт-Петербурзі (86 м) та «Парк Перемоги» у Москві (84 м), спроєктовані з урахуванням цивільної оборони.
Хоча «Арсенальна» офіційно утримує світовий рекорд, у світі є й інші глибокі станції, побудовані через особливі умови — прокладання під річками, горами або щоб оминути наявні підземні споруди. Такі інженерні досягнення демонструють, як міський транспорт пристосовується до складних умов, зберігаючи безпеку та ефективність.